Підключити Інтернет можна по-різному. Останнім часом передові провайдери стали підключати своїх клієнтів за технологією GPON або, як її ще називають, GigabitPON — Gigabit Passive Optical Network — гігабітна пасивна оптична мережа.
Чому ж GPON став таким модним?
Уявіть собі схему оптико-волоконної мережі. У центрі мережі — вузловий пункт провайдера, який відкриває доступ до магістральних каналів. Від цього центру йдуть лінії до проміжних вузлових станціях. Від кожної з них розходяться десятки ліній до абонентів.
Раніше в кожному такому проміжному вузлі ставили мережевий комутатор (по-англійськи switch, що означає перемикач). Від центрального вузла провайдера до нього йшло одне волокно, а від нього розходилися десятки волокон до користувачів. Комутатор постійно спрямовував сигнал до потрібного користувача, перемикаючи канал зв'язку від одного до іншого, повністю виправдовуючи свою англійську назву. Кожне таке перемикання комутатора вимагало витрат енергії. Тому комутатору потрібрне зовнішнє джерело живлення. Якщо РЕМ раптом відключить світло і комутатор залишиться без електрики, пропаде Інтернет у всіх абонентів, які до нього підключені.
Зовсім інша картина виходить з технологією GPON. У проміжних вузлах замість комутаторів ставлять сплітери. Від англійського слова split, що означає розщеплювати. Спліттер розщеплює світловий потік від центрального вузла і все, що до нього доходить, роздає всім своїм абонентам.
Потім, щоб кожен абонент, отримував тільки те, що призначене саме йому, його підключають до мережі через оптичний мережевий термінал ONT (Optical Network Terminal) або ONU (Optical Network Unit). Мережеві інженери називають їх Онушка, а ще частіше Аннушка. Онушку налаштовують так, щоб вона пропускала тільки те, що призначене кожному абоненту відповідно до його IP-адреси.
Спліттер, на відміну від комутатора, нічого не перемикає, ніякої роботи не виконує, ніякої енергії не вимагає. Тому його вважають пасивним пристроєм, і всю мережу називають пасивною.

За технологією GPON оптоволокно заходить в будинок кожного клієнта, при цьому швидкість передачі даних може досягати 1 Гб/с.
Головний плюс її в тому, що така мережа продовжує працювати навіть, коли районна електрична мережа (РЕМ) з якихось причин раптом відключає електрику.
Якщо у користувача є резервні джерела живлення, наприклад, генератор або джерело безперебійного живлення UPS, він може підключити до них свою Онушку, свій медіаконвертор, який перетворює оптичний сигнал в електричний, і свій комп'ютер. І продовжувати користуватися Інтернетом навіть тоді, коли все його селище або квартал відключили від світла.
Мережа GPON набагато надійніша і простіша в обслуговуванні. У ній нема чому ламатися. Сплітери, на відміну від комутаторів, ніколи не перегорають. Адже вони працюють без електроніки і електрики.
Тому за технологією GPON тепер будують нові мережі і перебудовують старі.